СПЕЦПРОЕКТ «СТУДВЕЮ»
100 РОКІВ СТУДЕНТСТВА
Ми сходили в архіви, поговорили з істориками, знайшли старі родинні фото і прочитали нерозбірливий почерк в щоденниках тих, кого вже немає в живих. Врешті – спробували відтворити образ українського студентства останнього століття.
100 років студентства – спецпроект «Студвею»
1937–1947
Великий терор в університетах, Націонал-соціалістичний університет у Києві, конспекти поміж рядків політичних та художніх книг, воєнний патріотизм і поствоєнний дефіцит.
ХРОНОЛОГІЯ
ТРЕНДИ
1937–1938
1938
1938
виходить підручник «Історія Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків). Короткий курс», серед упорядників вказують Сталіна
1939–1945
25 липня 1940
25 липня 1940
Довженко презентує фільм «Визволення» про окупацію Західної України

1941
1941
Київський державний університет евакуюється до Казахстану, де об'єднується з Харківським
1941–1943
1941–1943
у Києві діє Націонал-соціалістичний київський університет
ВЕЛИКИЙ ТЕРОР
Арешти і вбивства студентів та ректорів
Великий терор 1937–1938 років позначається і на вищій школі. Професуру та студентство заарештовують за контрреволюційні злочини, у вишах знаходять «міфічні» антирадянські організації, за які дають найвищу кару – розстріл, далі викривають фальшиві організації.

Київський державний університет втрачає через репресії багатьох учених, зокрема А. Кримського, М. Русанівського, К. Штепу. Директора 2-го Київського медичного інституту Сергія Сапронова звинувачують у підготовці терактів проти влади і розстрілюють. Те саме стається з його наступником – хірургом Павлом Шашком. Харківський та Вінницький медичні виші втрачають своїх ректорів: Дмитра Ловлю та Григорія Брилліанта відправляють на багаторічне ув'язнення.
Ректора Дніпропетровського університету Єфимова звинувачують у розробці теракту проти Єжова — наркома внутрішніх справ СРСР. Під час допитів ректор також «визнає», що є ціла терористична група, до якої входять помічник проректора, секретар парткому, помічник воєнрука, асистент та студент. Усіх заарештували, допитали і «виявили», що родичі заарештованих теж винні.

Джерело: ГДА СБУ
Восени 1937 заарештовують Мокульського Костянтина Степановича, професора та завідувача кафедрою психологічної лабораторії педагогічного інституту ім. Горького в Києві. Спецслужби «виявили», що професор був членом масонської ложі під назвою «Нарцис». Після революції 1917-го року ця ложа була розформована, а замість неї виникла нова – «Ложа Андрія Первозваного», в якій науковець теж брав участь. Окрім того, Мокульский ніби-то займався ще однією організацією — «Лицарським орденом порятунку Росії», яка хотіла відновити монархію. Професор буцімто вербував колег та «обробляв» нових членів.
Джерело: ГДА СБУ
Професора розстріляли у Биківнянському лісі, облаштованому спеціально «під потреби НКВС». Допити проводив лейтенант держбезпеки Літман.
Селище Биківня розташоване на околицях Києва (Деснянський район). Зараз на цьому місці створено меморіальний комплекс «Биківнянські могили».
У 1989 РОЦІ УКРАЇНСЬКІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИХОДЯТЬ НА ПРАВОЗАХИСНИЙ МІТИНГ. НА ТРАНСПАРАНТАХ — ЗАКЛИКИ СТВОРИТИ У БИКІВНІ МЕМОРІАЛ ЖЕРТВАМ РАДЯНСЬКОГО ТЕРОРУ. КИЇВ.
Фото: соцмережі
СПЕЦСЛУЖБИ КАЖУТЬ, ЩО У КИЇВСЬКОМУ ІНДУСТРІАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ЗАХОПЛЮЮТЬСЯ ФАШИЗМОМ І НЕ ЛЮБЛЯТЬ СРСР, НАРІКАЮТЬ НА ПАРТІЮ ТА РАДЯНСЬКУ ГРОШОВУ СИСТЕМУ.
Джерело: ГДА СБУ
У ЗАПОРІЗЬКОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ СУЦІЛЬНІ ТРОЦЬКІСТИ-КОНТРРЕВОЛЮЦІОНЕРИ
Джерело: ГДА СБУ
Це поодинокі випадки. Кількість жертв Великого терору налічує сотні тисяч людей. Багатьох розстрілюють без судових вироків.
ДРУГА СВІТОВА
Свастика на стінах КНУ й студенти-націоналісти
Друга світова війна перериває звичне студентське життя. Частина студентів іде до Червоної армії, виші евакуюють до «тилу», вглиб Радянського Союзу. Те, що залишається на окупованих згодом територіях, зазнає великих втрат. Бібліотеки, галереї та лабораторії розграбовують, корпуси й гуртожитки використовують для господарських потреб.

Одеський та Чернівецький університети проходять через «румунізацію». Рейхскомісаріат «Україна» на своїй території обмежує діяльність вищих навчальних закладів, відправляючи молодь та викладачів на примусові роботи до Німеччини. На базі університетів, як-от Київський державний (сучасний КНУ), окупаційна влада створює власні виші.
НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІСТИЧНИЙ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (1941-1942 РР.) (ЧЕРВОНИЙ КОРПУС НИНІШНЬОГО КНУ ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА). З ПОЧАТКОМ ВІЙНИ САМ КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕВАКУЮВАЛИ ДО КАЗАХСЬКОЇ РСР.
Фото: ЦДІАК
ВИГЛЯД ЧЕРВОНОГО КОРПУСУ ПІСЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА, ЛИСТОПАД 1943 Р.
Фото: ЦДІАК
ЧЕРВОНИЙ КОРПУС КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, 1943 Р.
Фото: ЦДІАК
Після звільнення столиці Київський державний університет зазнає великих збитків: корпуси зруйнували, музейні колекції та бібліотеку розграбували. Втрачене лабораторне обладнання оцінюють у 50 мільйонів карбованців. Подібна ситуація з вишами і в інших містах, де побувала війна. Зруйновано Сталінський (Донецький) медінститут, пошкоджено головний корпус Київського сільськогосподарського інституту, кілька навчальних корпусів Донецького індустріального інституту і т.д.

Корпуси відбудовують самі ж студенти. На навчальний рік 1944-1945 відбувається повноцінна вступна кампанія, відновлюється навчальний процес.

З війни не повертається близько 200 студентів та викладачів Київського державного університету.
СТУДЕНТИ 2 КУРСУ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ КИЇВСЬКОГО ПЕДІНСТИТУТУ НА ЛИЖНИХ ЗАНЯТТЯХ. 16 СІЧНЯ 1945 Р.
Джерело: ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Частина студентів на Західній Україні під час Другої світової війни йде воювати до Української повстанської армії, яка боротиметься на два фронти – проти радянського і нацистського режимів. Велика кількість молоді опиниться в Організації українських націоналістів. Через це багато студентів уже не зможуть повернутись до навчання, бо новий радянський лад, який прийде на західні землі разом із «визволенням», оголосить їх бандитами.

Однак передвоєнне та поствоєнне десятиліття стає активною фазою співпраці ОУН та УПА з місцевим студентством. Молодь розповсюджуватиме ідеологічну літературу, інформаційні листівки, допомагатиме зі зв'язками та конспіративними квартирами, вербуватиме інших студентів до боротьби. Для них війна не припиняється в 1945. Спецслужби ще кілька десятків років потому регулярно звітуватимуть про викриття студентських націоналістичних осередків в університетах або про підозри в існуванні таких.

ПОСТВОЄННЕ: РЕПРЕСІЇ ТА ДЕФІЦИТ

Після війни бракує всього. Студенти другої половини 1940-х пригадують, що немає навіть зошитів. Для конспектів використовують художні та політичні книжки, пишуть буквально поміж рядків.

Тим часом у вишах тривають чистки. Спецслужби слідкують за потенційними контрреволюційними елементами і перевіряють листування студентів.

До навчання повертаються демобілізовані солдати – потенційно небезпечні, оскільки були на Заході й бачили, як живуть у капіталістичних країнах. Вони здебільшого деморалізовані та розчаровані радянським ладом.
В інституті багато юнаків, що повернулись з фронту, які бачили життя за кордоном. Своїми розповідями вони "розкладають молодь". У багатьох загоряються очі.
Пише 21-річна студентка Валентина з Києва своєму дядькові у Чернівецьку область
Джерело: ГДА СБУ
Спецслужби стежать за ними особливо ретельно, окремо доповідають про їхні скарги на побутові умови та організацію навчання. Один солдат жаліється, що ніде спати й нічим укритись. Мовляв, для цього йому доводиться використовувати свою солдатську шинель, у якій він удень ходить.
ПОБУТ
1 стіл на 60 студентів
ГУРТОЖИТКИ

Багато гуртожитків зруйновано. У вересні 1946 року 74% приїжджої молоді в Києві потребує поселення. З них до кінця першого семестру забезпечили житлом лише 48,3%.

Спецслужби регулярно перевіряють листування студентів і доповідають, що їх турбує та на що вони скаржаться. Далі – уривки зі студентських листів у спецповідомленнях МҐБ від 1947 року.
Джерело: ГДА СБУ
Живу тут в жахливих умовах і не я один, а всі наші хлопці. Живемо ми в аудиторії в 5 людей, столів немає, лавок немає, світла немає. Абсолютно неможливо займатись. Боюсь, як би все це не вплинуло на наше перебування в інституті.
СпроСтудент Пугач із КПІ пише близьким у Шепетівку Кам'янець-Подільської області (нині – Хмельницька)
Джерело

Мене зарахували на мехфакультет. З гуртожитком до цих пір не влаштувалось, цілий факультет живе в аудиторії, такій як в технікумі у нас був зал. Немає ні ліжок, ні матраців. Ліжко, можливо, дадуть, а більше нічого. Вночі холодно, тому підстелити нічого, твердо. Немає також ні столу, ні стільця, ні на чому навіть писати...

...Ганяють нас з кімнати в кімнату, ліжок не давали, а тепер дали, але що з того. Матраців не дають і не будуть давати. Стелити нічого, тому доводиться на залізі або на полу спати. Годують нас не краще. Мені здається, що вчитись у ньому це даремна трата і часу, і засобів, і життя.
Студенти Сільсько-господарського інституту НАН

...Важкі умови для занять… В кімнаті живуть 60 людей, і для них лише один стіл, відсутні підручники, навіть чорнильниця одна на 60 людей. Всі ці незручності викликають незадоволення студентів, що проявляється в різних формах: у піснях, гучних сварках, лайці та ін., все це створює шум, який має надзвичайну схожість із шумом молодчиків, які гуляють в шинку, і все це, разом взяте, негативно діє на настрій та навчання...
Студент із Держінституту фізичної культури
УРИВКИ З ЛИСТІВ СТУДЕНТІВ ДРОГОБИЦЬКОГО УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ ТА НАФТОТЕХНІКУМУ
Джерело: ГДА СБУ
В кімнаті холодно, вікон немає, газ не горить, в кімнаті 11 людей, спимо на підлозі немає ліжок. Я так застудилась, що нариви не проходять, треба йти на практику, а писати я не можу, боюсь, що не зможу не тільки підготуватись до [державних] випробувань, а ходити взагалі.
Життя моє погане, сиджу третій день без хліба, немає грошей… Ходила в село за 5 кілометрів від міста, найматись на роботу, але говорять, що не потрібно. Проходила цілий день голодна, наплакалась і не пішла на заняття...
...Живу я не дуже добре, на кожному кроці потрібні гроші, а їх немає. Продукти та хліб здорожчали. В їдальні годують так, щоб лише рахувалось. Живемо у гуртожитку на нарах і на трирічній соломі, де живуть блохи, воші та клопи. Я позавчора ходив у баню, а на сорочку вже налізло багато вошей. Ось так ось нам добре живеться.
Деякі студенти харчуються з того, що їм передають батьки, але голод 1946-1947 років та колективізація на «визволених» територіях обмежує й такі можливості допомоги.

ОДЯГ

Одяг воєнного десятиліття пристосовано до умов: жіночі моделі функціональні, без великих спідниць. Фасони схожі на воєнну форму. Чоловіки-фронтовики доношують свій армійський одяг. Після війни починається випуск журналів «Радянська жінка» та «Журнал мод».

У вересні 1938 року Рада народних комісарів СРСР установлює фіксовану плату за користування гуртожитком в обсязі 7% від місячної стипендії. До цього ціна за гуртожитки варіювалась залежно від міста, і до суми по-різному додавали оплату за білизну, прописку тощо.

Фасони одягу диктує журнал «Радянська жінка», на обкладинках якого:
КУЛЬТУРА
Фільми про війну, книги про війну, пісні про війну
У 1937 відбувається ще одна хвиля терору українського письменництва: розстрілюють Михайля Семенка, Валер'яна Підмогильного, Миколу Куліша, Леся Курбаса та інших.

У 1939 році Довженко знімає пропагандистський фільм «Визволення» – це документальна стрічка про приєднання Галичини до Радянської України в 1939 році.

Довженко два місяці їздив по місцевості (Львів, Тернопіль, Борислав, Добрушин, Галич, Станіслав, Коломия, Чернівці), щоб зняти «визвольний похід». Режисер сам пише дикторський текст і монтує стрічку.

Закадровий голос із сильним українським акцентом у російськомовній доріжці розповідає про те, що «університет ополячений, українська мова заборонена». Прем'єра фільму відбувається 25 липня 1940 року до річниці «визволення», але її швидко знімають з екранів.

Про війну знімають патріотичні фільми, пишуть музику про партизанів і боротьбу з фашистами, створюють композиції з військовими маршами, а популярною піснею стає «До війни ми мастаки».
«Визволення» (1940)
«Воевать мы мастера»
«Машенька» (1942)
«В шесть часов вечера после войны» (1944)
У 1938 р. виходить підручник «Історія Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків). Короткий курс», серед упорядників вказують Сталіна.
Made on
Tilda